Консультація для педагогічних працівників на тему:

Як педагогам залишатись у ресурсному стані під час війни

Чи можливо в умовах війни залишатися в ресурсі, тренувати психологічну стійкість та знаходити час для відновлення?

Війна викликає відчуття безпорадності й незахищеності – як у дітей, так і в дорослих. На цьому тлі восени 2022 року педагоги повернулися до викладання – попри стрес, нові умови та виклики, у яких вони опинилися.

Підтримати вихованців педагоги можуть власною стійкістю та спокоєм.

Вчителювання під час війни потребує багато зусиль. А от часу на відновлення ресурсу бракує. Як зберігати сили на роботу та відновлення?

Психологічні поради педагогу щодо збереження психологічного здоров’я

Прагніть до максимальної, але доступної для вас життєвої мети.

Відпочивайте ще до того, як встигнете стомитися.

Використовуйте енергію стресу в інтересах особистого зростання.

Постійно створюйте у своїй уяві зону психічної безпеки, комфорту і відпочинку.

Пам’ятайте дуже важливу рекомендацію П. Брегга про те, що єдиний спосіб продовжити своє життя – це не укорочувати його.

Антистресові правила життя і поведінки для педагога

Не всі вони можуть підійти конкретно вам. Однак ви вправі зробити вибір. Використовуючи ті з них, що дійсно вам підходять, ви забезпечите собі високу життєву стійкість.

Правило 1

Визначте негативні чинники, що призводять у вас виникнення стресу.Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення, спробуйте змінити своє ставлення до них.

Правило 2

Забезпечуйте високий життєвий потенціалу здоров’ї, освіті, праці, сім’ї, позитивному мисленні. Він гарантує високу стресостійкість.

Правило 3

Навчіться розслаблюватися: тілом, диханням, думкою тощо.

Стрес викликає загальне напруження. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Тому необхідно опанувати різні способи розслаблення. Бо саме в умінні розслаблюватися полягає секрет успішної боротьби зі стресом. Розслаблюючись, ви знижуєте негативний вплив стресу на ваше фізичней психічне здоров’я.

Правило 4

Зробіть паузу.

Слід пам’ятати, що успішність побудови особистої програми захисту від стресу залежить від того, наскільки точно й вчасно ви навчилися відчувати, що вступаєте в «зону» стресу і втрачаєте самоконтроль.

Тому необхідно шукати способи зупинки самого себе, «зробити паузу». На цій стадії стресу важливо «взяти перерву» і зусиллям волі перервати свої дії:

зробити паузу в спілкуванні (помовчати кілька хвилин замість того, щоб із роздратуванням відповідати на несправедливе зауваження);

порахувати до 10;

вийти з приміщення;

переміститися в іншу, віддалену частину приміщення.

Якщо втрата самовладання відбулася на роботі, ми повинні завжди прагнути перевести свою енергію в іншу форму діяльності, зайнятися чим-небудь іншим що дасть можливість зняти напруження:

перебрати свої ділові папери, полити квіти на підвіконні, заварити чай;

поговорити з колегами на нейтральні теми (про погоду, покупки та ін.);

підійти до вікна і подивитися на небо й дерева, порадіти сонцю, дощеві або снігові;

звернути увагу на людей, що йдуть по вулиці. Спробувати уявити, про що думають ці люди;

зайти в туалетну кімнату і на 2-3 хвилини опустити долоні під холодну воду.

Такі «перерви» потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю. Важливо, щоб дія «зупинки себе» стала звичкою.

Правило 5

Навчайтесяпланувати.

Дезорганізація може призвести до стресу. Наявність великої кількості планів одночасно часто призводить до плутанини, безпам’ятності й почуття, що незакінчені проекти висять над головою, як дамоклів меч.Приділіть планам якийсь час, попрацюйте над ними.

Запишіть задачі, плани, справи на тиждень і поєднайте їх із розкладом ваших занять. Такий пробний список «запустить механізм» і полегшить подальше планування.

Розставте завдання відповідно до їх важливості. Записавши всі намічені справи, позначте їхні пріоритети: вищий, високий, низький, найнижчий.

Виключіть всі справи, що не є вкрай необхідними у вашій повсякденній діяльності. Перенесіть їх у кінець списку.

Делегуйте повноваження. Одна з найважливіших причин стресу полягає у впевненості, що ви все повинні робити самі. Намагайтесь доручати помічнику допомагати вам в проведенні окремих елементів занять.

Закінчіть одне завдання, перш ніж прийнятися за інше. Не відкладайте справи на завтра.

Навчіться говорити «ні». З усіх способів розподілу часу уміння говорити «ні» – найкращий.

Резервуйте час на термінові роботи або незаплановані зустрічі. Тоді ви будете менше турбуватися про те, щоб встигнути виконати свій план.

Контролюйте процес. При розподілі часу тримати ситуацію під контролем не менш важливо, ніж керувати стресом. Почуття контролю ситуації, імовірно, найважливіша якість, яка необхідна для того, щоб перебороти стрес. Стрес — це не стільки результат напруженої роботи і негативних подій, скільки результат відчуття того, що життя занадто складне і не піддається контролю.

Правило 6

Намагайтеся завершувати ситуації.

Для того щоб уберегти себе від стресу, вчіться відслідковувати незавершені ситуації. Якщо ви зазнаєте утиску незавершених справ, спробуйте скоротити їхнє число, для цього виконайте такі чотири дії:

усвідомте, що виявилися заручником незавершеної ситуації, яка вимагає свого рішення і марно розтрачує ваші сили;

прийміть рішення завершити її;

подумайте про те, що у ваших силах і що залежить саме від вас, виберіть кращу можливість і покладайтеся на себе;

запровадьте свій план у життя.

Якщо з першого разу ситуація не завершиться, пошукайте ще один вихід, але не залишайте її незавершеною.

Правило 7

Визнайте й прийміть обмеження.

Багато хто з нас ставлять собі надмірні й недосяжні цілі. Якщо людина не може досягти їх, то часто виникає почуття неспроможності або невідповідності незалежно від того, наскільки добре ми виконали що-небудь. Ставте досяжні цілі.

Послабте ваші стандарти. На противагу загальноприйнятій думці не все, що потрібно робити, слід робити добре. Будьте більш гнучкими. Досконалість не завжди досяжна, а якщо і досяжна, то вона не завжди цього варта.

Уникайте непотрібної конкуренції.

У житті дуже багато ситуацій, коли ми не можемо уникнути конкуренції. Але наявність надто великого прагнення до вигравання у надто багатьох сферах життя створює напруження і тривогу, робить людину надто агресивною.

Правило 8

Будьте «позитивною» особистістю.

Уникайте критикувати інших. Учіться хвалити інших за ті речі, які вам у них подобаються. Зосередьтеся на позитивних якостях оточуючих.

Рахуйте ваші удачі!

На кожну сьогоднішню невдачу, імовірно, найдеться десять або більше випадків, коли вам пощастило. Подумайте про них. Спогад про гарний випадок зменшить ваше роздратування, коли знову що-небудь відбудеться не так, як ви хотіли б.

Щодня хваліть себе по декілька разів.

Будь-яка робота, велика або маленька, виконана вами або іншим, заслуговує подяки. Не чекайте подвигів.

Щодня освідчуйтесь в коханні найдорожчій для вас людині, окрім себе.Хоча б раз на день говоріть приємні слова своїм близьким. Почавши це робити, ви незабаром зрозумієте, що це приносить подвійну користь: вам і близькій людині.

Учіться терпіти й прощати.

Нетерпимість до інших призведе до фрустрації й гніву. Спробуйте зрозуміти, що почувають інші люди, це допоможе вам прийняти їх. Прощайте й забувайте. Не скаржтеся, не скигліть, не відчувайте невдоволення іншими. Прийміть той факт, що люди навколо вас і світ, у якому ми живемо, недосконалі, і мають «різні карти світу». Приймайте доброзичливо, на віру слова інших людей, якщо немає доказів зворотного. Вірте тому, що більшість людей намагається робити все настільки добре, наскільки може.

Зробіть що-небудь для поліпшення вашого зовнішнього вигляду.Якщо ви буде виглядати краще, це змусить вас і почувати себе краще. Гарна зачіска, акуратний костюм можуть підвищити ваш життєвий тонус. Відносьтеся до себе добре.

Якщо ви почуваєте, що знаходитеся всильному напруженні, а сили на межі, відкладіть важкі справи.

Не кваптеся називати всі справи невідкладними. Вибудуйте їх у чергу і готуйтеся до виконання найголовнішої справи.

Правило 9

Змусьте стрес працювати на вас, а не проти вас.

Опануйте головним умінням – перетворювати негативні події на позитивні.

Оскільки стрес пов’язаний практично з будь-якою діяльністю, а особливо педагогічну, уникнути його може лише той, хто нічого не робить. Але кому приємне бездіяльне життя? Нічого не робити не означає відпочивати.Дозвільний розум і ледаче тіло страждають від стресу неробства. Основоположник теорії стресу Г. Сел’є писав: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки в мертвих. Стресом треба керувати. Керований стрес несе в собі аромат і смак життя». Багато досліджень показують, що людина позитивно реагує на стрес тільки в тому випадку, якщо здатна поставитися до стресових подій як до виклику, що винагороджує зусилля.

Слід думати про позитивні моменти, які можна взяти з більшості стресових цій. Коли людина намагається реалізувати цю здатність на практиці, вона переборює найбільшу перешкоду на шляху до стресостійкості. Змінюючи значення, ви змінюєте свою реакцію на те, що відбувається.

Уміння перетворювати щось негативне на щось позитивне – майстерність контролювати стрес.

Потрапляючи в ту чи іншу ситуацію, ми починаємо контролювати її, перетворюємо на хвилюючий і вартісний життєвий досвід й автоматично вважаємо, що саме ця ситуація змушує нас демонструвати свої кращі якості й робить наше життя більш результативним і повноцінним. Така поведінка змусить вас відчути, що в такий самий спосіб можна будь-яку негативну ситуацію перетворити на позитивний досвід.

Ваш вибір визначає, чи дозволите ви подіям одержати над вами верх, чи будете самі контролювати їх і, відповідно, чи зумієте сприймати стрес як труднощі, які можна перебороти й перетворити собі на користь. Таке невелике коригування відносин до труднощів є основним принципом, що лежить в основі стійкості до стресів. Упровадивши цей простий принцип у повсякденне життя, ви зможете перетворити стрес на рушійну життєву силу, змусити його працювати на вас, а не проти вас (Вправи: «Ідеальна модель», на розвиток уяви)

Правило 10

Звільніться від «ментальних токсинів» стресу.

Щоб звільнитися від ментальних токсинів стресу, потрібно виконати своєрідне ментальне прибирання за допомогою засобів раціональної терапії.

Для цього поверніться у момент минулого, де ви були не цілком задоволені своїм поводженням і переживіть його ще раз, але вже не так, як у вас вийшло тоді. Відомий американський психотерапевт Вірджинія Сатир називає це «повернутися й побачити новими очима». З позиції сьогодення зрозумійте, чого вам не вистачало тоді для більш успішного поводження.

«Потренуйтеся» кілька разів, поки не будете задоволені своєю реакцією. Доможіться такої зміни уявлення про стресор, щоб воно більше не служило для вас джерелом напруження. Перетворюйте проблемно-конфліктні й кризові педагогічні ситуації на досвід, що сприяє професійному й особистісному зростанню.

Додаючи спогадові характеристики сильного позитивного переживання, ви не тільки захищаєтеся від впливів стресу, але й здобуваєте впевненість, що надалі цей спогад стане позитивно впливати на всі наступні події. Крім того, ви перетворюєте проблемно-конфліктні й кризові педагогічні ситуації на досвід, що сприяє професійному й особистісному зростанню.

Правило 11

Регулярно робіть фізичні вправи.

Два-три рази на тиждень (а ще краще щодня) давайте собі фізичне навантаження. Найкраще, якщо це будуть ритмічні, повторювані рухи під музику. Подаруйте тілу свято: відвідайте лазню, зробіть масаж (самомасаж).

Дуже важливо давати собі можливість регулярно звільнятися від напруження, яке поволі накопичується. Кілька разів на день займайтеся фізичними вправами.

Правило 12

Щодня знаходьте привід посміятися.

Почитайте, подивіться, послухайте, розповідайте про що-небудь смішне. Умійте посміятися над собою. Сміх є дієвим засобом боротьби зі стресом. За твердженням Анрі Рубінштейна, автора книги «Психосоматика сміху», одна хвилина сміху еквівалентна сорока п’ятьом хвилинам гімнастики або фізичних тренувань. Дослідження зі сміхотерапії, проведені в Стенфордському університеті (сміх там називають бігом на місці), довели, що сміх дійсно тренує багато м’язів, знімає головний біль, знижує артеріальний тиск, нормалізує дихання і сон. При цьому в кров потрапляє більше гормонів, активніше йдуть процеси обміну речовин. Людина, яка часто сміється, перестає відчувати біль.

Пам’ятайте, щоб вище наведені поради стали діяти, недостатньо їх прочитати, зрозуміти прочитане, потрібно їх обов’язково застосувати.

ТЕСТ на стресостійкість для педагогів

Чи виводить Вас із рівноваги?....

Варіанти відповідей : «дуже», «не дуже», «аж ніяк».

1. Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?

2. Літня жінка, одягнена, як молоденька дівчина.

3. Надмірна близькість співрозмовника.

4. Жінка, що палить на вулиці.

5. Коли якась людина кашляє у ваш бік.

6. Коли хтось гризе нігті.

7. Коли хтось сміється не до речі.

8. Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити.

9. Коли кохана жінка ( чоловік) постійно запізнюється.

10. Коли вам намагаються переказати сюжет цікавого фільму, який ви збираєтесь переглянути.

11. Коли вам дарують непотрібні речі.

12. Гучна розмова в громадському транспорті.

13. Сильний запах парфумів.

14. Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться і коментує сюжет фільму.

15. Людина,яка жестикулює під час розмови.

16. Колега, що дуже часто вживає іноземні слова.

Консультація для батьків:

Як допомогти дитині після травматичної події

У дитинстві багато хто з нас переживає різні травматичні події. На дитину впливають і події, в яких вона не брав безпосередньої участі. Так, наприклад, перегляд телевізійного репортажу з місця терористичного акту також може чинити на нього тяжке, гнітюче враження та викликати посттравматичні симптоми. Діти можуть відчувати власну незахищеність та безпорадність у світі, який їм не зовсім зрозумілий. Наслідки такого впливу включають страх, нічні кошмари, регресивну поведінку (наприклад, дитина, яка давно ходить у туалет, може мочитися в ліжко) або часті прояви агресії.

Реакція дитини на травматичну подію залежить від цілого ряду факторів: вік, характер, ступінь тяжкості та близькості до дитини травматичної події, а також рівень підтримки від членів сім'ї та друзів. Саме підтримка, що виходить від батьків під час та після травми, є основним фактором її успішного подолання. Більшість дітей приходить до тями після травматичної події без професійної допомоги психологів, лише завдяки підтримці близьких. Тому дуже важливо, щоб ви уважно стежили за проявом у дитини будь-яких симптомів пригніченості та стресу і завжди були поруч із ним у цей скрутний час.

Нижче наведеноряд практичних рекомендацій, які допоможуть вам та вашій дитині впоратися з кризовою ситуацією.

• Слідкуйте за своєю реакцією на те, що сталося – Діти виробляють власну модель поведінки, спостерігаючи за дорослими, які відіграють важливу роль у їхньому житті (батьки, вчителі). Тому намагайтеся зберігати спокій і вселяти його дитині, наскільки це можливо. Можливо, для цього ви захочете поділитися своїми думками та почуттями з друзями або членами сім'ї, а лише потім розпочати розмову з дитиною.

• Приділяйте дитині більше уваги – Чуйність та увага з вашого боку дозволять дитині висловити свої думки та відчути власну захищеність, особливо у важких ситуаціях. Якщо дитина хоче поговорити з вами про свої почуття, заохочуйте її до розмови. Виявіть розуміння того, що він вам скаже, і поясніть, що такі почуття, як страх, гнів і вина, є цілком нормальною реакцією на "ненормальні" події.

• Розмовляйте з дитиною зрозумілою їй мовою – Будь-яка інформація має бути розказана дитині відповідно до її віку та рівня розвитку. Надлишок відомостей може заплутати маленьких дітей та викликати в них нові страхи та почуття незахищеності. З іншого боку, додаткова інформація допоможе дитині правильно зрозуміти, що насправді відбувається. Важливо заохочувати дитину до розмови, але якщо вона цього не хоче, ніколи не наполягайте. У жодному разі не слід повідомляти дитині різні необґрунтовані чутки та неправильну інформацію про події.

• Обмежте доступ дитини до засобів масової інформації – Намагайтеся убезпечити дитину від перегляду фотографій та прямих репортажів з місця трагічних подій, наприклад, терористичних актів. Це особливо важливо для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Часто батьки настільки захоплені драматичними подіями, які транслюються по телевізору, що не думають про те, що ці події можуть бачити і їхні маленькі діти. Подібні перегляди є причиною нічних жахів або важких думок у дітей.

• Намагайтеся підтримувати звичайний порядок життя, переконайте дитину в тому, що вона у повній безпеці – Поговоріть з дитиною про те, як слід уникати травматичних чи стресових ситуацій у майбутньому. Це зміцнить у ньому відчуття безпеки та можливості керувати своїм життям. Підтримка звичайного способу життя дуже переконливо діє на дитину і є для неї чітким, що не вимагає слів доказом власної безпеки та стабільності.

• Уважно стежте за проявом будь-яких ознак стресу – Якщо дитина грає в ігри, які знову і знову відтворюють подію, що відбулася, або скаржиться на "страшні сни", ні в якому разі не слід цього пропускати. Подібні моделі поведінки нормальні відразу після травми і допомагають дитині впоратися з нею. Однак, якщо через місяць вони не зникли, а лише посилилися, подумайте про те, чи варто звернутися за професійною допомогою.

• Будьте особливо уважні і чутливі до підлітків, які демонструють симптоми стресу – Якщо підлітки говорять або думають про самогубство, вживають наркотики, погано їдять або погано сплять або демонструють спалахи гніву, цього в жодному разі не можна пропустити. Подібними симптомами слід зайнятися негайно, оскільки вони не проходять власними силами, без професійного лікування.

• Не забувайте про власний душевний стан – Оскільки ви є головним джерелом допомоги та підтримки дитини, ви повинні дбати про себе. Спілкуйтеся з сім'єю та друзями, ділитесь своїми почуттями та переживаннями з іншими дорослими.

Консультація для батьків та педагогів:

Запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії

Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призведуть до подбіних зростання ризиків.

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Що робити, аби не стати жертвою торгівців людьми?Важлива інформація для вимушених переселенців.

Подбайте про безпеку ваших документів

· Ніколи й нікому не віддавайте ваш паспорт чи документи дитини.

· Заздалегідь зробіть копії або сфотографуйте ваші персональні документи.

· Задля додаткового збереження — надішліть їх собі на пошту.

Будьте максимально уважні в дорозі

· Постарайтеся спланувати ваш маршрут з міста до міста, продумайте, де ви затримаєтеся, в якій громаді заночуєте.

· Будьте максимально уважними, якщо наважуєтеся сідати в авто до незнайомців, якими б доброзичливими вони не виглядали. Сфотографуйте номер машини та надішліть близьким, з якими ви будете підтримувати контакт протягом всього шляху.

Спілкуйтеся обережно навіть з привітними незнайомцями

· Домовтеся з кимось про те, що будете підтримувати контакт протягом дороги до безпечного місця, де плануєте залишитися. Це можуть бути друзі, родичі, навіть колеги. Головне — хтось, кого ви знаєте давно та кому можете довіряти.

· Домовтеся з цими людьми про кодове слово чи знак, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі.

· Щодня інформуйте близьких про ваше місцезнаходження та пропозиції, які вам надходять (наприклад, про поселення, про працевлаштування, про оформлення документів тощо).

· У дорозі нікому не віддавайте свій мобільний телефон чи інші засоби зв’язку.

· Не поспішайте довіряти випадковим незнайомим жінкам: їх могли залучити до схеми торгівлі людьми.

Обережно з грошима

· Особисто оформлюйте пакет документів на поїздку.

· Не беріть в борг у незнайомців або людей, які дуже наполягають на тому, щоб позичити вам гроші. Це може призвести до подальшого рабства.

· Також не погоджуйтеся на першу-ліпшу роботу з обіцянками швидкого заробітку.

Звернутися за практичними порадами можна до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до консультантів гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com.

Консультації Національної дитячої «гарячої лінії» можна отримати за телефоном 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

Послуги щодо захисту внутрішньо переміщених осіб та постраждалого населення внаслідок збройної агресії Росії надає ГО «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка».

Консультації для батьків та педагогів: «Тревоги, страхи, панічні атаки під час війни: як допомогти собі та дітям»

Потурбуйтесь про свій емоційний стан: вправа для зменшення тривоги

Назвіть самі або запропонуйте назвати дитині!

5. П’ЯТЬ речей, які ви бачите навколо себе. Це можуть бути стіл, кіт, книга.

4. ЧОТИРИ речі, до яких ви можете доторкнутися. Це можуть бути обличчя, книжка, пальто.

3. ТРИ речі, які ви чуєте. Це можуть бути машини, музика, розмова.

2. ДВІ речі, які ви відчуваєте, аромат. Це можуть бути аромат випічки, запах деревини, косметики з вашої сумочки тощо.

1.ОДНУ річ, яку ви можете спробувати на смак. Це можуть бути жувальна гумка, кава, ополіскувач для ротової порожнини, вода.

Вправи для зняття емоційного напруження.

Вправа «Ритмічне дихання»

Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим: видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.

Вправа «Релаксація на контрасті»

Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за сто­лом, практично непомітно для навколишніх.

Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.

Напружте й розслабте ступні ніг.

Напружте й розслабте гомілки.

Напружте й розслабте коліна.

Напружте й розслабте стегна.

Напружте й розслабте сідничні м’язи.

Напружте й розслабте живіт.

Розслабте спину й плечі.

Розслабте кисті рук.

Розслабте передпліччя.

Розслабте шию.

Розслабте лицьові м’язи.

Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджу­ючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете,—ви повністю розсла­билися.

Вправи для зняття напруги та подолання страху

''Обніми себе''

Витягнути праву руку вперед

Прикласти її до лівого плеча

Ліву руку прикласти до правої пахви. Зажати себе міцно, немов би обнімаючи себе.

Вправа ''Метелик''

Зігнути попереду себе дві руки

Роставити пальці на обох кистях рук. Рухати назустріч руки так, щоб кисті рук зустрілись, а великі пальці зачепились. Ніби крильцями метелика похитати пальцями. Притулити до грудей і хлопати себе, ніби на груди сів метелик.

Вправа ''Дихай''

Глибоко вдихнути повітря і трохи затримати дихання, видихнути.

Повторити це декілька раз (9-10),

при цьому можна стискати і розтискати кулачки рук та піднімаючи при вдиху та опускаючи при видоху плечі.

Вправа'' Знищи свій страх"

Уяви, що це твій страх (На аркуші листку написати слово страх), показати його а потім зі злістю рвати його на як тільки можна більш дрібні кусочки у якусь ємкість, мімікою зображаючи негативні емоції. Потім зібрати їх у кульку показуючи, як ви качаєте кульку у долонях рук, ніби ви конролюєте страх, покатавши її якийсь час у долонях і безжально викинути кудись від себе.

Вправа ''Заземлення".

Показати на очі і дивитися на будь-які предмети, можна на руки свої, ноги, будь-що. Показати на вуха і почути різні звуки. Показати на ніс і вдихнути аромат ( квітка, яблуко, волосся і т.п.) Показати на рот і скуштувати чи лизнути щось язиком. Зробити глибокий вдих і видих.

Вправа ''Намисто''

Взяти намисто (краще з великими намистинками) і перекладати пальцями рук, ніби досліджуючи на дотик їх об'єм, розмір, структуру і т.д.

Вправа ''Долоньки''

Грати з кимось руками, хлопаючи спочатку двома руками, потім по одній чергуючи і т.д.(ладусі).

Вправа''Струшування''

Тіло розслаблене, ноги на ширині плеч, встаємо навшпиньки - вдих та різко опускаємось, стукаючи п'ятами об підлогу - видих. Потім струшуємо з себе увесь негатив (як кіт чи собака струшується), потім руками зробити коло доверху вдихаючи, руки вниз видих - (вимовляємо: пах).

Ігри для зняття тривоги

✔ Гра в «Калачик»

Замішуєте з малюком «тісто», розкачуєте і посипаєте/ лоскочете начинкою (на вибір дитинки) і акуратно згортаєте в калачик (ручки та коліна до живота). І ставите в духовку (укриваєте ковдрою/собою). І чекаєте: калачик росте/розбухає. Потім акуратно дістаєте і дуже ніжно мажете калачик маслом (гладите малюка). І радієте який рум'яний та свіжий у вас вийшов калачик! А потім намагаєтеся жартома відкусити шматочок від цієї дитинки-калачика)).

✔ Гра «Рослина» (при переїзді на інше місце). Використовуємо метафору рослини, яка пускає коріння в новому місці: складаємо казку про Зернятко/Квітку/ Деревце, яке пересаджують в інший горщик або воно саме вирушило подорожувати. Казка про те, як Зернятко придивляється до нового «ґрунту», розглядає, хто поряд росте, пускає коріння, приживається, і з часом починає цвісти, до нього прилітають друзі-птахи чи звірі... Якщо дерево, за словами дитини, почувається незатишно і небезпечно, запитуємо - що йому допоможе? Можливо, паркан, або ангел чи фея,

✔ Гра-метафора «З ночі народжується день»

Малюємо на темному або чорному папері/поверхні. Цей метод виводить "на поверхню" закапсульований страх. З темряви невідомого/минулого/страшного виступає щось нове та кольорове.

Зараз багато дітей перебувають у сховищах. Хтось вдома, але теж мають проблеми з відчуттям безпеки. Зараз кожна дитина гостро потребує відчуття безпеки і дому. Допоможіть їй відчути це використавши просту вправу.

Малюємо на папері (на землі, піску, крупі тощо) будиночок Також будиночок можна викласти із паличок або будь-яких підручних матеріалів.

Коли дитина завершить свій будинок задайте їй наступні запитання (слухайте відповіді терпляче, не підганяйте і не перебивайте):

- Якого кольору твій будинок?

- З чого він зроблений?

- Скільки в ньому кімнат?

- Хто живе у цьому будинку?

- Що зараз роблять його жителі? А що будуть робити завтра, через тиждень, через місяць, через рік?

Завершити розмовою про те, що це будиночок дитини: це твій будинок; ти зможеш його побудувати для себе, своєї родини і друзів. І всі в цьому тобі будуть допомагати.

Як допомогти дитині, яка боїться та нервується через голосні звуки: сирену, вибухи, постріли тощо

✅ Надягніть дитині на голову шапку, можна додатково підгорнути її у районі вух.

✅ Можна зробити з тканини пов'язку, яка закриває вуха. Бажано обрати тканину, яка не викликає свербіж на шкірі.

✅ Якщо є така можливість, використовуйте беруші або спеціальні навушники, які приглушають звуки.

✅ Запропонуйте дитині послухати через навушники музику або аудіоказку.

✅ Наспівуйте монотонним голосом улюблені пісні дитини, можна при цьому трохи похитуватись.

✅ Якщо ваша дитина ехолалить в такі моменти, підтримайте цю ехолалію. Адже це спосіб заспокоєння.

✅ Якщо вам вдалось зберегти спокій і ваше серцебиття не прискорене, притісніть дитину до грудей так, щоб вона чула стукіт вашого серця. Можна накинути зверху будь-яку річ, яка відгородить вас від зовнішнього світу, можна затулити інше вухо долонею.

✅ Використовуйте ковдру, простирадло, куртку, яку можна накинути на голову та приглушити звуки.

✅✅✅ Пробуйте різні способи! Поєднуйте. Вигадуйте свої. Уважно спостерігайте за дитиною, часто вони самі підказують, яким чином їм можна допомогти.

Поради батькам дітей з ООП щодо поведінки під час війни

⚡Намагайтеся бути максимально спокійним у присутності дитини.

⚡️Проговорюйте кожен крок та ваші плани та дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.

⚡️Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.

⚡️Намагайтесь відволікати дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку, вчити вірш, розповідати казку, співати.

⚡️Практикуйте разом з дітьми дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.

⚡️Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.

Що робити якщо у вас панічна атака і нікого немає поруч:

1. Вголос проговоріть те, що відчуваєте в цей момент. Якщо ви відчуваєте страх та відчай - це нормально. Говоріть самі з собою!

2. Якщо є можливість зробити фізичні вправи - робіть. 10 присідань може бути достатньо!

3. Обійміть самого/саму себе (одну руку кладемо на груди, іншу - на живіт)

4. Заземліться: ваші ноги та спина повинні відчувати опору (сідаємо опираючись спиною до стіни, ногами - до підлоги)

5. Нормалізуйте дихання: носом вдих, ротом - видих. Робимо 10 разів;

6. Потягніться до верху;

7. Стискайте та розтискайте кулаки;

8. Порахуйте предмети однакового кольору навколо вас;

9. При можливості пийте холодну воду та жуйте жувачку;

10. Візьміть будь-який предмет в ліву руку та тримайте його.

Кiлькiсть переглядiв: 5