Завдання фізичного виховання тісно пов'язані із завданнями розумового, етичного, естетичного, трудового виховання, це:

· зміцнення здоров'я;

· вдосконалення фізіологічних і психічних функцій організму;

· загартування;

· розвиток рухових умінь;

· підвищення фізичної і розумової працездатності, необхідної для навчання у школі.

Організм дитини-дошкільника знаходиться в періоді становлення функцій, їх безперервного вдосконалення, тому весь комплекс засобів фізичного виховання (режим, гігієна, загартування, активні рухи, рухливі ігри, спортивні вправи) повинен забезпечити рішення головного завдання — виховання здорової, гармонійно розвиненої дитини, здатної легко адаптуватися в умовах шкільного навчання.

Задоволення потреби дошкільника у русі є найважливішою умовою його життєдіяльності й нормального розвитку — не тільки фізичного, про яке вже мовилося вище, але й інтелектуального. Достатня за об'ємом рухова активність сприятливо позначається на функціональному стані головного мозку, збільшенні працездатнос ті, підвищенні довільності у виконання різних дій.

Фізична активність сприяє нормальному розвитку центральної нервової системи, поліпшенню пам'яті, процесів навчання, нормалізації емоційно-мотиваційної сфери, поліпшенню сну, зростанню можливостей не тільки у фізичній, але і в розумовій діяльності. Для підвищення м'язової активності необхідні фізичні вправи які направлені на вдосконалення рухових процесів і навичок, поліпшення постави, попередження розвитку плоскостопості.

Сколіоз і порушення постави є найбільш поширеними захворюваннями опорно-рухового апарату у дітей. Ці захворювання служать передумовою для виникнення цілого ряду функціональних і морфологічних розладів здоров'я в дитинстві і роблять негативний вплив на перебіг багатьох захворювань у дорослих.

Давно відомо, що захворювання опорно-рухового апарату спостерігаються, в основному, у часто хворіючих і ослаблених дітей, з низьким рівнем їх фізичного розвитку, з супутніми захворюваннями нервової системи і, як наслідок, слабкістю м'язово-зв'язкового апарату.

Разом із тим загальновідомо, що раціонально організована рухова активність є могутнім оздоровчим засобом для дошкільників.

Не секрет, що і в дитячому садочку, і удома діти більше часу проводять в статичному положенні - це збільшує навантаження на певні групи м'язів і викликає їх стомлення, знижуються сила і працездатність скелетної мускулатури, що спричиняє за собою порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість і відставання моторного розвитку, тобто вікову затримку розвитку фізичних якостей (швидкості, спритності, координації рухів, витривалості, гнучкості і сили), що посилює несприятливий вплив гіпокінезії. Гіпокінезія, викликаючи порушення обмінних процесів і надмірне відкладення жиру, сприяє захворюванню дітей ожирінням. У таких дітей частіше реєструються травми, в 3-5 разів вище захворюваність ОРВІ.

Серед багатьох чинників, що роблять вплив на стан здоров'я і розвиток дітей, за інтенсивністю дії провідне місце займає фізичне виховання. В даний час є загальновизнаним і науково доведеним, що фізичне виховання виступає як ефективний засіб оздоровлення організму, розвитку рухових і психічних здібностей дитини.

Повноцінне вирішення завдань фізичного виховання досягається тільки завдяки комплексному застосуванню всіх засобів, оскільки кожне з них по-різному впливає на організм.

Кiлькiсть переглядiв: 357